Хоча людське око – це досконала система передачі даних, але вона не здатна дати точну характеристику кольору. Для цього потрібні додаткові фізичні інструменти, які опишуть кількісну оцінку основних параметрів кольорових зразків. В цьому випадку допомагає кольорометрія – наука про вимірювання та кількісне вираження кольору. Віізуальні та фотоелектричні колориметри, компаратори кольору, спектрофотометри – прилади для вивчення кольору. Використовуються вони у всіх можливих областях людської діяльності. Наприклад, легка промисловість, геологія, різноманітний дизайн тощо.
Око може розрізнити з допомогою приладів до 13 тис. відтінків і біля 200 тонів без них. Такк як прогрес росте в геометричній прогресії, знадобилась чітка система для групування кольорів. Саме цим і займається кольорометрія.
В наш час присутні декілька кольорових систем – МКО (CIE), RGB, CMYK, TGL, NCS, HLS, YIQ та ін. Основа кожної – атлас. У деяких відтворюється більше 20 000 відтінків. Атлас слугує важливим інструментом, який вносить порядок у виготовлення фарбуючих сумішей. Кожна з них отримується шляхом змішування між собою основних найбільш чистих хроматичних пігментів. Окрім цього, до них додають для затемнення чи освітлення чорний або білий пігменти. Таким чином, кожен новий відтінок отримує свій особистий номер. Мало того, використовуються й інші характеристики атласу. В результаті виробники добиваються точної рецептури приготування фарбуючих сумішей, внаслідок чого виробник може точно відтворити потрібний замовнику відтінок. В кольорометрії використовуютьтакі “координати” тону:
- Колірний тон – вимірюється довжиною хвилі випромінювання, яке є домінуючим в спектрі даного кольору
- Світлота – вимірюється числом порогів розрізнення від даного кольору до чорного
- Відносна яскравість – відношення величини потоку, відбитого від даної поверхні до величини потоку падаючого на неї (коефіцієнт відбиття)
- Насиченість – ступінь відмінності хроматичного кольору від рівного за світлотою ахроматичного, що виірюється числом порогів відрізнення від даного кольору до хроматичного
- Чистота – частка чистого спектрального в загальній яскравості даного кольору
Процеси змішування кольору
Перший процес передбачає такі підвиди:
- Просторове складання – суміщення в одному просторі різно зафарбованих колірних променів. Наприклад, різне освітлення – театральне, циркове тощо.
- Оптичне складання – наприклад картина намальована дрібними колірними штрихами, а людина бачить тільки сумарне зображення кольору
- Тимчасове складання – кольори змішуються в один при різких рухах – покрутіть глобус і все самі побачите
- Бінокулярне складання спостерігаємо в окулярах з різнокольоровими лінзами
Другий процес змішування кольорів – це віднімальне або субтрактивне змішування. Його суть у частковому поглинанні кольорових променів зі світлового потоку. Він присутній майже при будь-якому матеріальному тілі. Основний його закон – будь-яке хроматичне тіло відбиває або пропускає промені власного кольору і поглинає колір, який є додатковим до власного.
Для зручності створюються каталоги, опорні шкали, колірні книжки, колірні віяла, колірні бібліотеки, які допомагають обрати і створити гармонійні поєднання кольорів у всі можливих сферах діяльності людини. Наприклад колірну бібліотеку Ви можете зібрати самі. Для неї підійдуть вирізки з журналів, фотографії тощо.