Але доля вирішила інакше. У мене є маленький син. І коли мене не було поряд, він повитягував молоді рослини з субстрату. Вони пропали. Я дуже хотіла їх врятувати, але коренева система була надто слабка. Пізньої весни наступного року я знову привезла гілок з маминих троянд. Але цього разу я вже не саджала в горщика. На нашій ділянці під укриттям кожен рік ростуть томати. Не так щоб дуже багато, але нам вистачає. Так ось, я знову нарізала живців. Один зріз, верхній, зробили на бруньку, а нижній – від бруньки. На живцю залишала тільки 2 бруньки. Зріз робила тільки косий. Частину живців вставляла в суміш пі кутом життя – 45°, а частину – вертикально. Нічим не вкривала. Просто поливала кожен вечір разом з помідорами.
Пройшло достатньо часу – десь 21 день і мої живці запустилися. Догляд за ними заключався в щоденному поливанні, періодичних підживлення та прополюванні. Поливала багато, бо все ж таки живці знаходились під дахом і на свіжому повітрі, тобто волога випарювалась постійно. Ніяких стимуляторів росту я не використовувала. Підгодовувала 2 рази азотними добривами і 4 – органікою (курячий послід: на 10 л води на 0,5 кг сухого посліду і хімічними – 1 горнятко добрив на 10 л води). Поміж хімією підгодовувала органікою. Між хімією було 6 тижнів перерви, а органіку давала 1 раз на 14 днів. Прополювання саджанців суміщала з легким спушуванням ґрунту. Якщо прямо сказати, то з живцями троянд я робила те ж, що і з томатами.
З другої половини серпня я по 2-3 рослини почала висаджувати в контейнери. В загальному, троянди виглядали однаково, адже сформувалась досить сильна коренева система і верхня частина. Тому й вирішила посадити у горщики. Крім того, боялась, що зиму не перезимують і перестраховувалась.
Поки ще тепло, троянди у горщиках стояли на вулиці в легкій напівтіні через високі температури в денний час. Потім перенесла їх в кімнату. З приходом холодів щоб рослини відпочили, вони були переміщені в підвальне приміщення, де температура взимку не перевищує + 5 °С.
Підводжу підсумки свого екперименту. Живців було 20. З них тільки 3 пропало. При тому способі догляду, яким користувалась я вижило 85 % відсотків саджанців. Частина з них, а саме виткі троянди, розвинули хорошу кореневу систему і гіллясту та здорову надземну частину. Друга частина – чайно-гібридні троянди – сформували непогану кореневу систему, а верхня частина рослин сформувала по 3-5 справжніх листка.
Я думаю, що недарма витратила час: наступного року деякі із саджанців порадують своїм цвітінням. Вибачте, що немає супроводжуючих фото мого експерименту. Коли робила все це, не думала, що щось з того буде.