В якому стилі не був букет, він має бути гармонічним.
Ознаками гармонії є:
- монохромність або, навпаки, ахроматичність, мерохромія (схильність до одного кольорового тону), тінь або “вуаль світла”, домішки білого, сірого та чорного.
Ці ознаки вказують на перші ознаки гармонії – єднання та зв’язок.
- Контраст. Його можна досягнути, використовуючи такі прийоми: насиченість кольору чи його чистота, кольоровий тон (це за використання додаткових чи контрасних кольорів), чи за яскравістю чи світлотою (світле-темне). Контрасти можуть бути малими, середніми і великими.
- Міра. При створенні композиції важливо не зробити з букету, наприклад, набір клаптів.
- Пропорційність – ознака гармонії, яка виражається так: кольорові плями не повинні бути надто яскравими та великими.
- Рівновага – у букету не має бути переваги в одну сторону – при асиметричній побудові букету одна сторона не повинна переважати над іншою.
- Ясність, відповідність і доречність – це признаки схожі за функціями. Букет має бути зрозумілим: весільний – для весільного торжества тощо.
- Прекрасне – це ознака гармонії, яку кожен розуміє по своєму. Наприклад так – воно не виникає, не знищується, не збільшується, не зменшується, воно прекрасне всюди та завжди, існує вічно, не являється у вигляді якогось лику, чи мови, чи науки, на землі, на небі чи у якомусь предметі. Воно одноманітне з собою і ні в чому не відчуває страждань.
- Піднесене – це атрибут гармонії, який закликає використовувати тільки якісний матеріал (наприклад, дерево без хворого листя).
- Досконалість – ця ознака гармонії досягається, якщо є відчуття закінченності і повноти, коли нема бажання щось забрати або додати.
Ось основні елементи, якими керується професійний флорист, знає, як правильно зібрати букет. Красива і гармонійна композиція кидається в очі. Тому виникає бажання отримати її собі і спробувати зробити таку ж.