У флори є квіти чорного та синього забарвлення. Чорного кольору у чистому вигляді, певно, немає, а максимально наближені ось приклади – петунія Black Velvet, ірис Black Dragon, морозник Odyssey. А ще тюльпани, гладіолуси, жоржини, мальви, аквілегії, гейхери, лілії, калли, гвоздики тощо.
Чорні троянди
Так ось. Троянд з чорними квітами не існує. Хоча троянди з турецького селища Халфеті цілком можуть претендувати на чорний колір. Ці чорні троянди зобов’язані таким забарвленням унікальному хімічному складу грунту та його pH, в якому вони ростуть. Троянди так і називаються Rose Halfeti. Врахуйте, що вони – ендеміки (рослини, які ростуть тільки в конкретній місцевості) і побачити їх можна тільки там.
Селекціонери вже багато років намагаються вивести сорт чорної троянди і навіть генетики втрутилися у процеси природи. Але поки що усе закінчується темно-темно бордовим кольором.
Black Beauty – чорна троянда від Дельбар (1973 р.) належить до групи чайно-гібридних троянд. Пелюстки цієї троянди з верхньої сторони темно-червоні, а з нижньої – оксамитово-чорні. Аромат у неї слабкий. Кущ – невеликий (трохи більше 1,2 м). Квітування – постійне, а квіти – середніх розмірів. Вона потребує до себе уваги: додаткових обприскувань проти грибкових захворювань та укриття в холодні сирі зими. А для тих, хто шукає троянди для вирощування на зрізку – ідеальна рослина.
Black Jade – мініатюрна, темно-червона, майже “чорна” троянда, виведена в 1958 р. Ф. Бернаделлою. Вона надає перевагу більш пісчаним грунтам, але багатим на органіку. Щоб отримати темне забарвлення, її краще вирощувати в легкій напівтіні. Троянда хворіє грибковими недугами, якщо її корені довго знаходяться у сирості. Троянда підходить для вирощування у контейнерах, альпінаріях, бордюрах та змішаних насадженнях.
Далі в списку троянда Black Pearl. Ця “чорна” троянда належить до групи чайно-гібридних троянд і була виведена у Франції Д. Дельбар у 1976 р. Аромат у неї легкий, ніжна троянда просто потребує укриття на зиму. Цвітіння – повторюване. Капризна троянда, але вона достойна зайняти місце у будь-якому саду.
Презентуємо ще одну “чорну” троянду під назвою Blackout. Висока (1,85 м) чайно-гібридна троянда з ароматом середньої насиченості. Капризна – потребує надійного укриття і багатьох профілактичних обробок від захворювань у відкритому грунті. Квітує фазами протягом усього сезону. Вона була виведена у США у 2007 р.
Найчорніша троянда серед культивованих – це Black Baccara. Вона селекціонована Meilland у 2000 р. Квітка з групи чайно-гібридних троянд любить сонячні місця. Сорт був виведений для використання у теплицях. Властивість зберігати свіжість у вазі – 2 тижні. Вона досить добре переносить низькі температури, та краще її вкривати. Квіти з’являються усе літо і у теплому кліматі до листопада радують своїм оксамитом.
Троянда Black Magic – найчастіша господиня у наших садках і квітниках серед темно забарвлених троянд. Вона також з когорти чайно-гібридних троянд. Її бутон такого густого бордового кольору, що дивишся і бачиш, що він як чорний. Квітка досить велика і на пагоні їх може бути 3-5 шт. Листя темно-зелене з червоною каймою. Кущ виростає до 1 м у висоту. Вона з небагатьох “тепличних” троянд, яка може протистояти відкритому простору з усіма його болячками і комашками. А ось укриття на зиму їй не полінуйтися і зробіть.
Кожна з цих “чорних” троянд надає перевагу злегка пісчаній, але поживній землі. Їм потрібен регулярний полив, який добре було би суміщати з рідкими підживленнями. Так як ці красуні – ніжні рослини – то на зиму їх потрібно вкривати, а під час активної життєдіяльності застосовувати інсектициди та фунгіциди проти шкідників та захворювань.
Сині троянди
Квітів в синьому кольорі з більш насиченими чи, навпаки, лише з натяком на синій, відтінками, в природі багато. А скільки сортів селекціоновані людиною – порахувати важко. А як же ж сині троянди? Чи існують такі? Давайте розберемося.
Сині троянди в природі не існують у тому синьому кольорі, який ми з Вами знаємо, як “синій”. Але вчені-генетики таки у 2004 р. виділили пігмент делфінідин, який відповідає за синій колір у рослин. Вони вживили його білій троянді і результатом стали так звані “блакитні троянди” (так назвала їх преса). Сорт Applause з’явився в продажу у 2009 р. Однак якщо Ви глянете на фото цієї троянди, то впевнитеся в тому, що вона більше бузкова, аніж синя. Щоб не вдаватися в подробиці біологічних процесів, скажемо Вам так: не виходить – не хоче королева ставати синьою. Але науковці – народ впертий, так що все ще попереду. Будемо сподіватися, що їм вдасться створити сині троянди.
У 1840 р. садівничі спільноти Великобританії та Бельгії запропонували 500 тис. франків тому, хто створить справжні “блакитні троянди”. Так що вперед – приз ще не отриманий!
А тепер коротко про сорти з натяком на синій колір. На даний момент їх вистачає, але у цій статті ми про всі не будемо розповідати, а лиш про 6.
Blue Angel – троянда з групи флорібунда. Забарвлення квітів – лілове, суміш бузкових відтінків. Рік народження – 1992. Квіти – слабо махрові, середніх розмірів і пахнуть сильно. Листя зелене, глянцеве. Квітує фазово увесь сезон.
Charles de Gauelle – троянда з бузковим забарвленням. Від її квіток йде лимонний аромат вербени. Цей сорт блакитних троянд належить до групи чайно-гібридних троянд. Кущ висотою до 1 м добре протистоїть хворобам. Кількість квіток на гілці 1-4 шт. Листя щільне, матове, світло-зеленого кольору. Надає перевагу сонячним місцям. Троянду можна висаджувати біля стін, у квітниках, а класичний бутон дозволяє вирощувати її для зрізування у букети.
Далі в списку троянда флорібунда під назвою Blue Bayou. Квіти в неї напівмахрові і у повному розкритті показують велику кількість золотавих тичинок. Форма квітів така, як у чайно-гібридних троянд. Їх велика кількість на досить компактному, але високому кущі (до 1,1 м) і з’являються вони усе літо. Присутній легкий аромат, який прикликає комах-медоносів. Вона може стати відмінною бордюрною рослиною у Вашому саду, створити кордон чи живопліт, а також буде гарно рости у горщиках. Любить сонце та поживний грунт.
Лавандовий відтінок та аромат бузку – це блакитна троянда на ім’я Blue Girl. Ця чайно-гібридна троянда родом з 1964 р., селекціонував її В.Кордес. Висота куща – 1,2 м. Квіти в основному з’являються поодинці протягом усього сезону. Теплолюбива, а тому потребує укриття на зимовий період. Грунт – поживний, добре дренований, може бути з невеликою кислотністю.
Дуже живописна назва у наступної “синьої троянди” Blue Moon, що в перекладі – Блакитний Місяць. Знову ж таки чайно-гібридна троянда 1964 р. н. з Танату троянд. Вона цвіте фазами весь сезон. Найкраще місце для росту – повне сонце і поживна, добре дренована земля. Її можна вирощувати у відкритому грунті, у контейнерній культурі і у телицях для зрізування.
І, роблячи висновки усьому вище написаному, напишемо: сині/блакитні чи чорні троянди – це все-таки поки що вимисел, який цілком може стати реальністю. Чорні троянди тому, що або бутони, або пелюстки мають наближений до чорного відтінок, а сині/блакитні – тільки фіолетовий спектр, який з часом може наближатися до синього, але не переходити у нього повністю. Догляд за блакитними трояндами такий, як і за чорними, як і за рештою ніжних троянд – ретельніший.