Для чого потрібно групувати чи систематизувати кольори? Це роблять щоб простіше було вивчати кольори вченим, а в цьому є потреба у образотворчого мистецтва, медицини, мінералогії та в інших областях.
Першим прикладом систематизації кольорів являється спектральний круг І. Ньютона. Він з’єднав спектр у коло, а для плавності переходу додав поміж червоним і фіолетовим пурпуровий колір. З того часу (уже більше 400 років) даний кольорове коло визнається всіма як першооснова та символ гармонії.
Головною умовою гармонійності зображеного кола являється природне розміщення кольорів у порядку природного спектру. Взяти хоча б білий колір, який Ви бачите в центрі. При розкладанні його ми отримаємо усі решта спектральні кольори. Так само, якщо змішати усі ці кольори, то вийде сірий або чорний колір.
Т. Юнг у XIX ст. доказав, що при фокусуванні червоного, синього та зеленого на одній точці через спеціальні фільтри та три лампи, результатом стане білий промінь.
Коло Т. Юнга
Під основними кольорами розуміють: червоний, синій та жовтий кольори. А оранжевий, блакитний та зелений кольори – складові або вторинні. Вони отримуються при змішуванні основних кольорів. Змішані кольори – решта кольорів, що отримуються при змішуванні кольорів одного з одним або з ахроматичними кольорами. Наприклад, коричневий, салатовий, рожевий тощо.
Знову ж таки, кольори розділяють на теплі та холодні. До перших можна віднести, наприклад, червоний, оранжевий, персиковий, до холодних – синій, фіолетовий, бірюзовий. Зелений колір можна зробити більш теплим, додавши до нього жовтого, і навпаки, він стане холодним з більшою кількістю синього. У художньому мистецтві присутня ще одна група – група нейтральних або природніх кольорів. Їх отримують шляхом змішування протилежно розташованих кольорів спектрального кола. До них належать і відтінки чорного, сірого та білого. Наприклад, беж, хакі, охра, коричневий тощо.
Спектральне коло Гете
Трикутник Гете
Окрім спектрального кола І. Ньютона існують й інші. Але одна якість залишається незмінною – це послідовність спектральних кольорів.
У кольорових колах І. Ньютона та І. Гете систематизувалися лише спектральні кольори. А так як кожен колір може змінюватися за світлотою та насиченістю, виникла необхідність створення такої моделі, яка б стала враховувати усі зміни кольорів за всіма параметрами. На даний момент таких систем дуже багато. Всі вони побудовані на одній і тій же ідеї – тривимірності кольору і “кольорового тіла”.
Першим, хто запрпонував таку модель, був І. Ламберт. Вона представляла собою піраміду, яка приблизно відображала зміни кольору за світлотою і насиченістю. Його співітчизникФ. О. Рунге запропонував кулю. По її екватору розміщувались оптимально насичені кольори спектру, до полюсу по меридіанах – кольори, які змінювались за світлотою. Чорний та білий знаходились на полюсах.
Куля Рунге
Система Оствальда
Система Манселла
Подібні, але більш досконалі системи запропонували Г. Манселл та В. Ф. Оствальд. При складанні вони враховували такі характеристики кольору як насиченість, світлота та тон кольору. В системі Оствальда кольори розміщені по колу, розділеному на 8 основних частин, які розділяються ще на три. Основою стали додаткові кольори, розміщені у протилежних кінцях діаметрів.
У 1915 р. був виданий “Атлас кольорової системи Манселла”. Кольори розміщені у тримірному тілі. По вертикалі знаходяться: згори – білий, внизу – чорний, а між ними 9 однакових відрізків. Вертикаль – це хроматична шкала. На вертикальних площинах тіла поданий колір у всіх його відтінків. Розміщені вони радіально. Від вертикальної осіпо радіусу знаходяться всі тони даної довжини хвилі і однакової світлоти – від самого блідого до самого насиченого. Виходячи з цього, насиченість та інтесивність кольору визначається його відстанню від вертикальної осі, а світлота – розміщенням по горизонталі відносно вертикальної осі. Тон кольору має своє місце у колі на горизонтальній площині і кольору відповідає конкретний номер.
Підведемо підсумки. Систематизувати чи групувати кольори почали з виявленням кольорового спектру. Кольорових систем існує багато, але загальне для них всіх – це розміщення кольорів по порядку в спектрі – від червоного до фіолетового.