В даній статті мова піде про такі хвороби троянд як ботритис, мозаїку троянд та в’янення.
Ботритис
Ботритис або сіря гниль – хвороба, яка розвивається під укриттям в зимовий час при частих перепадах температур. Ознаками хвороби являються бурі плями на пагонах і пухнаста сіра грибниця. В літній період від неї страдають бутони і квіти, на яких з’являються бурі плями. Через деякий час вони розростаються і вкриваються сірою пліснявою. Сприяє плісняві загущені посадки, сильно ущільнена земля, надлишок азотних добрив.
Підвищити стійкість троянд до сірої гнилі можна з допомогою підгодовувань мікроелементами. Рослини з ботритисом обробляють «Фундазолом», «Бенлатом», «Тельдором». Якщо кущ сильно вражений хворобою, то підливають під корінь розчин «Фундазолу» чи «Максими».
Мозаїка троянд
Це найбільш розповсюджене захворювання троянд вірусного типу. Впізнати його досить просто: листки вкриваються хлористими плямами і взорами, які можуть перейти в прожилковий хлороз. Листки поступово деформуються (вузьколистність, кучерявість, зморшкуватість) і потроху опадають. Пагони, які захворіли, обрізають. При подальшому поширенні хвороби рослину знищують повністю.
Особливе місце треба віддати профілактиці. Всі хворі частини куща троянди треба видаляти, а стару мульчу вчасно видаляти і спалювати. Перед укриттям рослин на зиму треба спушити ґрунт під кущами, а їх обприскати 3% – м розчином мідного купоросу. Після весняної обрізки бажано обробити троянди 4-5 %-м розчином залізного купоросу.
В’янення (wilting rose)
В’янення – хворба, яка починається з кінчиків пагонів і повільно поширюється вниз. Вона може початися після обмороження гілки, раку стебел, борошнистої роси чи чорної плямистості, а також при заболоченні ґрунту. Найбільш вразливі з усіх відомих сортів до в’янення ті, у яких жовті чи оранжеві квіти.
Дуже часто в’янення можна спостерігати якщо є нехватка калію, кальцію, фосфору чи бору. Але підгодовувати рослини треба весною, інакше за осіннього підгодовування молоді пагінці не визріють, а частково вимерзнуть. Хворе стебло обрізають до бруньки, яка розташована нижче враженої ділянки.