Продовжуємо розказувати про історію троянд. В даній статті Ви взнаєте, як виникло поняття “французька троянда”, а саме такі відомі сорти як Princess Helene, La France, Ma Paquerette і ін.
На початку ХVI ст. граф Ланкастер привіз із Франції троянду французьку чи червону – rosa gallica. Ця троянда стала гербом цього роду. Rosa alba або біла троянда була емблемою герцогів Йоркських. Як наслідок, в історії є місце війні Червоної та Білої Троянд або Тридцятилітня війна за престол Англії. Є легенда, що садівник схрестив ці два види троянд і отримав троянду Мунді, яка примирила ці два роди. Окрім цього, квітка чеканилася на монетах того часу. В кінці XVII ст. в культурі з’явилася духмяна столитскова троянда – центіфолія або капустяна троянда з шароподібною квіткою. В Європу в цей же час завозять жовту троянду з Персії і мускусну з Гімалаїв.
в Китаї троянди почали вирощувати, коли західна цивілізація тільки зароджувалась. Там уже на повну використовували трояндове масло і пелюстки троянд в парфумерії. Також квітка слугувала символом, який захищав від злих духів. Але в XVIII столітті там побували торгівці Ост-Індійської компанії і знайшли там сорти культурних троянд з дрібними, без яскраво вираженого аромату, квітами, які росли на видовжених кущах і цвіли декількома хвилями до пізньої осені. Першою з них в Європу була завезена Old Blush (1972), а потім і Slaters Crimson China. Інші китайські троянди потрапили в Європу набагато пізніше. Це були чайні троянди – перші аристократи серед троянд. Хоча вони і боялись морозів, але зачаровували їх форма квітки, ніжний аромат і довготривале цвітіння.
За випадкового схрещування східної троянди Autumn Damask та західної Rosa Gallica O був отриманий перший гібридний сорт, який назвали Duchess of Portland – родоначальник портлендських троянд.
З появою бурбонської троянди у Франції почалася справжня трояндова лихоманка. В 1837 р. при схрещуванні бурбонської та портлендської троянд був отриманий сорт Princess Helene, який став першим з групи ремонтантних троянд. В основному до кінця ХІХ ст. селекціонери займались розведенням тільки ремонтантних троянд і їх з’явилось ні багато ні мало – більше 3 000 сортів. Але у цих троянд були недоліки: невелике різноманіття забарвлення, нерівномірне цвітіння, великі розлогі кущі. Чайній же троянді не вистачало морозостійкості. Тому селекціонери поставили за мету вивести сорт, який буде в собі поєднувати морозостійкість ремонтантної та ніжність чайної троянд. Так в 1867 р. отримали сорт La France. Дана французька троянда стала родоначальником чайно-гібридних сортів троянд.
З іменем Ж. -Б. Гійо пов’язана поява першої поліантової троянди Ma Paquerette з дрібними квітами, зібраними у великі суцвіття на невисоких кущах. Дуже популярна із них на даний час The Fairy. Квіти поліантових троянд були не дуже великими, а самі кущі невисокими. Сім’я датських селекціонерів вважала їх недосконалими і поставила собі за мету схрестити поліантові та чайно-гібридні троянди. Першим став сорт Else Poulsen. З появою нових сортів цієї групи все частіше і сильніше проявлялись ознаки чайно-гібридних троянд. Тому в 1952 р. Національне товариство трояндарів Великобританії прийняло в якості назви прийшовший з Америки термін – троянди флорібунда. Більша частина карликових сортів групи флорібунда і деякі високорослі сорти мініатюрних троянд були виділені в особливу групу троянд патіо. А сорти кущових троянд, що формували розпростерті і дуговидні пагони виділяли в особливу групу грунтопокривних троянд.
Світ троянд постійно розвивається, з’являються нові сорти – історія троянд продовжується.
