Гіацинт – цибулинний багаторічник. В роду десь 3- видів, які ростуть у Західній та Центральній Азії. Найзнаменитіший – східний гіацинт з красиво пахнучими невеликими блакитними квітками, що росте у Сирії та Іраку, а також є родоначальником усіх сучасних гіацинтів.

Основні характеристики гіацинту

Цибулини гіацинтів багаторічні, конусоподібні чи овальні за формою, в діаметрі не більше 8 см та складаються з добре прилеглих одна до одної лусок, які зберігають запаси потрібних речовин. В пазухах лусок закладаються дітки. Сорти з синіми, блакитними, фіолетовими квітами за звичай мають фіолетовий відтінок, з жовтими – сірувато-кремовий, а з рожевими – бузковий. Листя – лінійне, гладке, м’ясисте, яскраво-зелене,  глянцеве або матове, довжиною 15-20 см і завширшки – 1-1,5 см. Кількість листків – від 4 до 8 штук. Квітконіс прямий, 20-30 см у висоту і закінчується суцвіттям – густою чи розкидчастою кистю, яка включає в себе від 10 до 30 арматних дзвіночкоподібних квіток різного забарвлення. Квітки бувають простими чи махровими. Цвітуть гіацинти в квітні – на початку травня. За температури від + 10 °С цвітіння продовжується 20-25 днів, але вона стає вищою, тим швидше  закінчується їх цвітіння.

Основна кольорова гама забарвлення гіацинтів – білий, рожевий, червоний, синій, бузковий, фіолетовий, жовтий та оранжеві кольори. Відмінність у термінах цвітіння приблизно 10 днів, але їх таки поділяють на ранні, середні та пізні. Додаткові класифікаційні характеристики – це висота квітконосу, форма суцвіття та розмір квітки.

Використання гіацинтів в саду

В садку використовувати гіацинти можна для оформлення різноманітних квітників ранньою весною. Їх саджають групами на клумбах, у альпінаріях, окремими плямами на газонах. З них можна створювати як однотонні групи, так і різнокольорові. Гарно дивляться вони з іншими рано квітуючими рослинами – наприклад, мускарі си з низькорослими сортами нарцизів або тюльпанів. Гіацинти висаджують ще й в контейнери. Порада: у гіацинтів дуже сильний запах, через який можуть проявлятися головні болі. Тому старайтеся не тримати букети цих квітів в місцях Вашого постійного перебування: спальнях, дитячих кімнатах.

Вирощування гіацинтів: що потрібно, а що табу

• Правильне встановлення цибулини

  Ділянка для гіацинтів має бути сонячна і безвітряна. Склад грунту – легкий, пухкий, водо – і повітрепроникний, багатий гумусом, з нейтральною або злегка лужною реакцією. Вони не переносять надлишку води і просто життєво необхідний їм дренаж – найменший застій води може довести цибулини до загнивання.

• Кожен рік гіацинти потрібно саджати в новому місці, а повертати на попереднє тільки через 4 роки. Не саджають близько рослини, які схильні до таких самих ризиків, як і гіацинти.
• Землю готують за два місяці до висадки цибулин. Їх корені вростають вглиб грунту на 4-0-50 см, тому потрібно його обробляти як можна глибше.
• Важку глинисту землю необхідно змішати з піском і торфом. При перекопці вносять органічні та мінеральні добрива в залежності від кількості поживних речовин в землі. За звичай вносять перегній чи перепрілий компост з розрахунком 10-15 кг на 1 м².
• Органічні добрива вносять тільки 1 раз на рік після повного закінчення процесів гниття. Грунт з підвищеною кислотність вапнують крейдою чи вапном (100 г на 1м²). Завжди корисно додати деревного попелу – 200-250 г на 1 м². Одночасно додають суперфосфат – 50 г на 1 м².
• Саджають гіацинти як правило у четвертий тиждень вересня – перші 14 днів жовтня. Якщо надто рано посадити цибулини, то вони почнуть рости і загинуть зимою від перших сильних морозів, а якщо напаки зробити це запізно — не втигнуть наростити достатньо коренів до промерзання грунту.
• Для посадки обирають тільки здорові цибулини. Глибина посадки великих і середніх цибулин – 18-20 см, а відстань між ними – 10 15 см, дрібних – 10-12 см з відстанню 5-8 см. Пам’ятайте, якщо грунт для вирощування гіацинтів легкий та розсипчатий, то їх треба висаджувати глибше, а для важких грунтів діє правило напаки – глибина посадки має бути меншою. Ширина міжрядь – 20-25 см.
• Гіацинти дуже люблять так звану “піщану сорочку”. Для цього на дно борозди чи лунки насипають піску шаром у 2-3 см. Цибулини встановлюють вертикально – корінцями вниз, слегка вдавлючи.  Далі не повністю засипають шаром піску, а потім землею. Такий спосіб виключає появу гнилі і попереджає інфекції, що є грунті, покращує дренаж. З першими заморозками посадки гіацинтів утеплюють торфом шаром до 5 см і згори 15 см листя. Навесні, як тільки повністю відтане земля, укриття акуратно знімають.

Гарний догляд за гіацинтами – запорука успіху

Грунт прополють, спушують, а якщо не вистачає вологи – поливають – основні методи догляду за гіацинтами.

Вони моментально відкликають на підживлення. Робити це слід так.

• Як тільки з’являться проростки, роблять підживлення перший раз тільки азотними добривами – десь 30 г на 1 м².
• Другий раз підгодовують гіацинти під час бутонізації і дають дозу азоту не більше 20 г на 1 м², ще вносять фосфорно-калійні добрива – 40 г суперфосфату і 30 сірчанокислого калію на 1  м².
• Після закінченя цвітіння дають тільки підживку з калійних добрив – 40 г сірчанокислого калію на 1  м².

Водний розчин допоможе рослинам швидше отримати корисні речовини.

Зів’ялі квіти видаляють, щоб вони не відбирали корисні речовини необхідні для розвитку цибулин.

Викопують гіацинти щорічно після закінчення росту рослини, коли висохне наземна частина квітки. День має бути без натяку на дощ. Діставати цибулини треба дуже обережно, ніяким чином не пошкодивши їх, щоб через рани не проникали інфекції.

Підготувати цибулини до довготривалого зберігання треба дуже ретельно. В першу чергу, їх треба підсушити на протязі кількох днів. Опісля цибулини очищують від залишків землі, коріння, листя, стебел та поміщають у сховище. Це приміщення – сухе, добре провітрюється і темне, з таким температурним режмом: перші 2 тижні температура +25-27 С°, з початком осені температуру знижують до +23-25 С°, а далі до самої посадки цибулини зберігають при температурі +17 С°. Вологість повітря має бути не більше 70%.

Якщо на цибулинах з’явилась пліснява, то їх треба просушити, а при появі шкідників обробляють відповідною хімією.

Розмноження гіацинтів дітками

За звичай біля цибулини формуються 2-3 дітки, які треба обережно відділити і посадити на дорощування на 2 роки в окремому місці. Якщо ж хочеться отримати більше діток, то треба використати препарування цибулини. Для цього материнську здорову цибулину, добре висушену і очищену від усього непотрібного, надрізають або зовсім вирізають дінці. Така операція дає можливість отримати від 10 до 50 цибулинок. Цибулину треба продезіфікувати в марганцівці (темно-рожевий розчин) на протязі 2 хв. і знову просушити. Інструмент використовують гострий і продезіфікований. Цим ножем роблять від 2 до 4 хрестоподібних надрізів або конусободібно вирізають дінці з центральною точкою росту. Зрізи обробляють товченим вуглем. Далі на протязі 6-7 днів такі цибулини тримають в приміщенні з хорошою вентиляцією, температурою + 25 °С і вологістю 70-80%. Потім підвищують вологість до 90%, а температуру до 30°С і чекають пробудження бруньок дочірніч цибулинок. Перед тим, як висаджувати препаровані цибулини, температуру знижують до +15°С на декілька днів. Дітки, що з’явилися, при посадці від цибулини-мами не відділяють. . Цибулини залишають на 2 роки. І лиш на друге літо цибулини викопують, відділяють дітки і восени знову саджають. Зацвітають дітки тільки через 2 роки.

Розмноження гіацинтів цибулевою лускою, живцьованим листям та квітковими стрілками

У першому випадку вибирають найсоковитіші молоді лусочки, які обережно зрізають і розрізають надвоє. Зрізи дезіфікують. Наступним етапом буде легке підсушування та висадка в ящики з піском, які накривають склом. Через три-чотири місяці на місцях зрізів починають формуватися цибулинки. В ящиках має бути вологе середовище і “саджанці” регулярно провітрють. Принципи розмноження живцьованими листками та стрілками такі ж.

Насіннєве розмноження гіацинтів

Насіннєве розмноження гіацинтів застосовується в основному для селекції нових сортів. Мінуси такого розмноження гіацинтів заключаються в отриманні зовсім не схожої на материнську рослини і перше цвітіння спостерігається лишень на 5-6 рік. Але все ж таки. Свіже насіння висівають у вересні в грядки чи ящики зі сумішшю листової, дернової землі і піску. Зверху присипають 2-сантиметровим шаром землі. На зиму посіви вкривають. Навесні сіянці, що з’явилися, регулярно поливають, а землю довкола спушують. Через три роки цибулинки можна викопати і пересадити в інше місце.

Ось така коротка розповідь про розмноження, догляд і агротехніку вирощування гіацинтів. Бажаємо удачі та буйного цвітіння!